Пасажирські поїздки залізницею залишаються для українців соціальним благом, проте для самої «Укрзалізниці» вони перетворилися на тяжку фінансову ношу. Фактична собівартість перевезень сьогодні у понад три рази перевищує ціну, яку пасажири сплачують у касах.
За результатами 2025 року фінансові втрати у цьому сегменті наблизилися до позначки у 20 млрд грн. Це рекордний показник, який демонструє стрімку деградацію прибутковості: лише за останні п’ять років збитки зросли у півтора раза. Попри те, що компанія зберігає структуру з шести регіональних філій — від Львівської до Донецької, — безпекова ситуація змушує перевізника постійно переглядати карту маршрутів.
Динаміка збитковості пасажирських перевезень УЗ
Статистика останніх років відображає невтішну криву зростання дефіциту. Якщо у відносно спокійному 2020 році збитки складали 12,7 млрд грн, то далі цифри лише зростали:
- 2021 рік — 13,7 млрд грн
- 2022 рік — близько 14 млрд грн
- 2023 рік — 15,7 млрд грн
- 2024 рік — 18 млрд грн
- 2025 рік (попередньо) — 19,6 млрд грн
Головною причиною такого фінансового перекосу є жорстке державне регулювання. Влада свідомо утримує тарифи на доступному рівні, оскільки залізниця залишається «дорогою життя» для мільйонів цивільних та військових. Останній раз ціни на квитки відчутно змінювалися ще до початку повномасштабного вторгнення — у 2020 році.
Структура
Щоб підтримувати рух поїздів, «Укрзалізниця» змушена застосовувати внутрішнє субсидування. Величезну діру в бюджеті пасажирського сектору перекривають за рахунок прибутків від вантажних ешелонів та інших джерел фінансування. Фактично, кожна відправлена тонна руди чи зерна сьогодні допомагає оплачувати поїздку пересічного пасажира.
З огляду на існуючу динаміку, залізничне сполучення залишатиметься дотаційним доти, доки держава вбачатиме у низьких тарифах критичну соціальну необхідність під час війни.