Літр акацієвого меду на Черкащині оцінюють від чотирьох до шести сотень гривень попри весняні холоди
Адміністратор Спілки пасічників області Ігор Тарануха повідомив Суспільному про відновлення та нарощування бджолосімей.
Анатолій Курятник веде господарство у селі Нова Гребля вже понад тридцять п’ять років як спадковий пасічник із сотнею вуликів.
“Відкачали 55 бджолородин. В середньому викачали п’ять кілограмів меду з бджородини. Це мед з проміжного нектароноса фацелії”.
Ця рослина зараз активно приваблює комах.
“Фацелія — дуже прекрасний медонос, який квітує протягом 35 днів і виділяє протягом всього дня нектар. Близько 350 кілограмів нектару з одного гектара виходить”.
Кліматичні чинники змушують пасічників шукати нові технічні рішення через примхи погоди.
“Якщо раніше достатньо було взяти великий вулик, накидати багато рамок і бджоли його заносили, його пасічники качали, сиділи собі в холодку на межі і були щасливі люди. То зараз з цими кліматичними викликами. Для себе я прийшов до висновку, що вулики великі вже не підходят, переходжу на восьмирамкові вулики”.
Спеціальні контрольні прилади допомагають вирішувати, коли час переїжджати на нові ділянки.
“Дивимося, чи додається, чи зменшується вага, і стоїмо на цих масивах до того часу, поки ваги не показують нуль — що вже нектар не виділяється”.
Ретельна підготовка до холодної пори року принесла чудові результати.
“Був неодноразовий обробіток від кліща різними препаратами, а потім — стимулювання препаратом, загодівля, забезпечення кормом, медовою ситою сприяли доволі позитивній зимівлі. На моїй пасіці відхід бджіл склав 8%. Порівняно з загальними цифрами по Україні, це доволі прекрасна цифра”.
Перший цьогорічний медозбір виявився значно кращим за попередній сезон.
“Була перша єдина така відкачка, яка поєднала всі ті меди, всі ті нектари, які змішалися в єдиний поліфлорний мед. Це і слід від садів, це і кульбаба, це і чорноклен, це і ріпак, це маслина, глід, потім всі лісові рослини, які цвіли в цей час. і заключною була акація, яка додавала вагу 70%”, — прокоментував бджоляр.
Черкаські пасічники не лише зберегли господарства, а й зуміли розширити обсяги.
“Частково відновили свої пасіки 51% опитуваних. Відновили до ставідсоткового рівня втрат 13%, і що дуже приємно — пасіки збільшилися в 30% в пасічників. Цей рік був надзвичайно гарним для розвитку і для розширення. В такий рік можна пасіку збільшити вдвічі. Були забажанки до тисячі гривень за літру акацієвого меду. Але ринок вирівняв ціну і зараз мед з акації продається залежно від чистоти: від 400 до 600 гривень за літр”, — пояснив Ігор Тарануха.
Президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов в етері Суспільного охарактеризував поточний рік як вкрай важкий через комплексні виклики.
“Ми бачимо і зменшення обсягів викачаного меду, і стрибок цін в роздрібній торгівлі, які зумовлені такими, можна сказати, комплексними природними, економічними і воєнними факторами. Цього року такого акацієвого меду зібрано значно менше, і на це вплинули певні погодні умови. Це погана зимівля була, і, на жаль, ми мали втрати в цьому році по бджолосім’ях саме від зимівлі, тому що довга була зима. Потім холодна весна – це, на жаль, недобір по меду, по рапсу, по акації. Потім спека, яка дещо збила медозбір в липі”.
Справжній підсумок сезону стане зрозумілим після завершення збору нектару з соняшнику та липи.