Сотні кілограмів ніжної спаржі перетворилися на втрачений врожай після кількох хвиль весняних заморозків у квітні 2026 року на Черкащині. На одному з господарств недорахувалися приблизно 300 кілограмів продукції, а фінансові збитки вже перевищують 150 тисяч гривень.
Фермер Павло Булгаков каже – для нішевих культур, які зазвичай дають високий прибуток на старті сезону, цього року погода стала критичним фактором. Особливо боляче вдарили нічні мінуси, які припали на період активного росту рослин.
Щоранку на полі починається з одного і того самого – огляду пошкоджених паростків. Фермерка Оксана Зелінська не приховує розчарування: частина рослин просто не витримала холоду.
“У нас уночі було до мінус трьох і спаржа не така рівна, тобто – страждає. Вона прямо прозора була, як помідор коли мерзне, стає таким”.
Через стрибки температури сезон збору суттєво зсунувся. У попередні роки перші зрізи починалися вже на початку або в середині квітня, тоді як цього разу фермери змушені чекати, спостерігаючи, як урожай або не росте, або гине одразу після появи.
“У цьому році морози і погода — наше найбільше лихо. У порівнянні з минулими роками, вирізка і 8 квітня стартувала, і 18-го. А в цьому році ми все чекаємо-чекаємо. Єдина спаржа, яку ми їли в цьому році — це та, що вилізла і змерзла”.
Попри репутацію відносно стійкої культури, спаржа виявилася вразливою до короткочасних, але різких похолодань. Фахівці пояснюють: пошкоджена брунька не відновлюється.
“Брунька, яка пошкоджена морозом, вже не буде рости, вона всихає”.
Господарство, де вирощують цю культуру, заклали три роки тому на площі близько пів гектара. Інвестиції виявилися значними – від систем зрошення до саджанців усе разом обійшлося в десятки тисяч євро.
За словами фермерів, загальна вартість проєкту становила від 30 до 45 тисяч євро. На полі висадили близько 15 тисяч саджанців, які мали поступово вийти на стабільне плодоношення.
“Якщо враховувати з поливом, з організаційними роботами, з самими саджанцями, всіма процесами, від 30 до 45 тисяч євро обійшлося все”.
Навіть часткове обрізання рослин не допомогло уникнути втрат. Частина паростків, що встигли з’явитися до морозів, загинула – і саме вони стали основним джерелом збитків.
“Робилася частково підрізка для того, щоб менше постраждало. Але ті, що на момент морозу вилізли, а це десь, якщо в кілограми перевести, — кілограмів до трьохсот померзло. У грошовому еквіваленті на старт сезону, коли спаржа коштує 600-700 гривень, то це нормальні кошти”.
Проблема, втім, не обмежується одним господарством. Експерти зазначають, що більшість виробників нішевих культур у регіоні цього року зіткнулися з аналогічними наслідками весняних похолодань.
“Локалізація де вона знаходиться. Може бути в одному господарстві нерівний рельєф і на підвищенні вона досить нормально буде розвиватися і не змерзне, у низовинах, де буде збиратися холодне повітря, будуть сформовані умови приморозку”.
Фахівці радять господарствам враховувати мікрорельєф і погодні ризики ще на етапі планування насаджень. Серед можливих рішень – укриття агроволокном або перехід до тепличних технологій, хоча це одразу підвищує собівартість продукції.
“Це можна вирішувати завдяки якимось інженерним рішенням: агроволокно, тепличні умови. Але, з іншого боку, це вже певні витрати на собівартість продукції. Багато фермерів переходять зараз на парникову систему або напівтепличну”.
Попри втрати, фермери вже шукають способи адаптації. Серед варіантів – накриття плантацій і використання тунельних конструкцій, які дозволяють краще контролювати температуру.
У таких умовах критично важливим стає прогрів ґрунту: спаржа активно росте лише тоді, коли земля досягає близько 12 градусів. За сприятливої погоди рослина може витягуватися до 18 сантиметрів за добу, що робить щоденний збір обов’язковим – але тільки за умови захищеного поля.