Фітнес-тренерка, дворазова чемпіонка з фітнесу, учениця тренера Кріштіану Роналду та викладачка міжнародного рівня Тетяна — не лише професіоналка з багаторічним досвідом, а й жінка, яка пережила роки психологічного та фізичного насильства. Вона вперше публічно поділилася власною історією, щоб застерегти інших від помилок, які коштували їй здоров’я, безпеки й довіри до себе.
Все починалося з уваги й подарунків
Стосунки, як пригадує Тетяна, почалися романтично. Чоловік, який бачив її профіль в Instagram, надсилав квіти, був уважним, щедрим на компліменти й турботу. Через три місяці вони почали жити разом. Уже тоді з’явилися перші тривожні дзвіночки: обмеження в спілкуванні з чоловіками, заборона тренувати інших.
Газлайтинг, ізоляція та контроль
З часом Тетяна стала помічати, що її партнер неохоче знайомить її зі своєю родиною, а друзі — постійно навколо. Після повідомлення про першу вагітність — холодне ставлення, недовіра, відсутність емоційної підтримки. Чоловік почав маніпулювати, заперечувати очевидні речі, звинувачувати Тетяну в ревнощах і вигадках.
Зрештою з’ясувалося, що він веде інтимні переписки з іншими жінками. Та кожна спроба розібратися завершувалася новим витком газлайтингу та образ.
Жорстокість після пологів
Після народження сина чоловік почав ігнорувати Тетяну, уникати допомоги, проводити час із друзями. Коли вона завагітніла вдруге, його реакція була ще байдужішою. Після пологів почалися перші фізичні прояви насильства — словесні приниження, удари, емоційний тиск, фінансове приниження.
“Мені було дуже погано і важко. Але заради дітей я перебрала багато інформації, як повернутися в реальність і зупинити карати себе, що обрала не ту людину”, – зізнається Тетяна.
Побої, які не залишили сумнівів
Перший фізичний напад стався в липні, коли доньці було три місяці. Другий — у жовтні. У присутності дітей. Удари по обличчю, руках, спроби змусити мовчати — і все це супроводжувалося спробами переконати, що “нічого не було”, “це ти все вигадала”.
Коли приїхала поліція, Тетяна заповнила протокол, але документ зник. Чоловік намагався залякати її наслідками — звільненням із роботи, відсутністю аліментів, поділом дітей.
Життя після втечі
Нині Тетяна живе окремо, бореться за свої права та безпеку дітей. Позаду – фізичне й психологічне відновлення, звернення до соцслужб, пошук житла. Попереду – суд, розлучення, боротьба за майно та опіку. Але головне — свобода.
“Трішки донечка підросте і повернуся до роботи. Почнеться нове — щасливе життя”, – підсумовує Тетяна.
Як розпізнати аб’юз – поради психологів
- Контроль: обмеження спілкування, доступ до фінансів, перевірка телефонів.
- Знецінення: приниження, висміювання, критика.
- Газлайтинг: заперечення реальності, перекладання провини.
- Ізоляція: віддалення від близьких, друзів.
- Емоційні гойдалки: чергування турботи й образ.
Кроки до виходу з аб’юзу:
- Визнати проблему.
- Звернутися по підтримку – до рідних, психологів, служб.
- Зібрати документи, гроші, контакти, мати запасний телефон.
- Залучити юристів, дізнатися про свої права.
- Пройти терапію – почати довіряти собі та відновлювати себе.
Психологиня Наталія Сабліна радить не лише усвідомити, що насильство – це не ваша провина, а й документувати його: зберігати фото, відео, свідчення.
Куди звертатися у випадку насильства:
- Поліція – 102
- Національна гаряча лінія з протидії насильству – 15 47 або 116 123
- Служби безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103
- Кризові центри та шелтери – безпечні місця для тимчасового проживання
Тетяна стала голосом тих, хто ще не наважився говорити. Її історія – про те, що з будь-якої темряви є вихід. І головне – ви не самі.
