Четверта воєнна зима, у яку вступає рф, супроводжується дедалі відчутнішим тиском на буденність громадян. За даними Delo.ua з посиланням на Bloomberg, у країні фіксують ситуацію, коли заробітні плати вже не встигають за зростанням вартості товарів і послуг.
У центральних та південних областях рф удари українських безпілотників, а подекуди і ракет, дедалі частіше зачіпають енергетичну інфраструктуру. Мешканці тамтешніх територій чують повітряні сирени майже щоночі – такі сигнали стали помітним нагадуванням про розширення бойових дій.
За межами районів активних атак погіршення економічної ситуації теж стало очевидним. Bloomberg описує, що домогосподарства зменшують витрати на продукти, а промислові підприємства, зокрема гірничодобувні, сталеливарні та енергетичні, зіткнулися зі складнощами. Попередня стійкість економіки, яку забезпечували високі прибутки від енергоресурсів та масштабні державні стимули, нині проходить випробування на міцність.
Аналітики, на яких посилається видання, наголошують: хоча масштаби проблем не можна порівнювати з українськими втратами, ситуація демонструє зростаючу ціну рішень керівництва рф, ухвалених у лютому 2022 року.
У матеріалі зазначено, що підвищення цін випереджає ріст доходів і змінює поведінку покупців. Через здорожчання імпорту росіяни скорочують придбання одягу та переходять на локальні бренди. Попри те, що Центральний банк рф восени минулого року підняв ключову ставку до 21%, вплив цієї політики стає відчутним лише тепер: інфляція на початку листопада знизилася приблизно до 6,8%, що пояснюють спадом споживчої активності.
Сектор роздрібної торгівлі зазнав суттєвих змін. У третьому кварталі припинили роботу 45% магазинів одягу, ринок електроніки переживає найглибше скорочення попиту за три десятиліття, а автомобільні продажі впали майже на чверть – серед причин називають високу вартість кредитів і підвищення держподатку.
Окремо Bloomberg вказує на наслідки атак Збройних сил України на енергетичні об’єкти рф. Українські безпілотники досягають нафтопереробних заводів і портів на глибині понад 2000 км. Такі удари посилили кризу на ринку пального, провокуючи подорожчання та дефіцит у низці регіонів.
Падіння доходів росії від експорту газу й нафти, як зазначено у публікації, перевищило одну п’яту порівняно з попереднім роком. На це вплинули нижчі ціни на сиру нафту, санкційні обмеження та міцніша валюта. Крім того, світові відвантаження російських нафтопродуктів опустилися до мінімуму з моменту початку повномасштабної агресії.