Лозуватський дендрологічний парк, що на Звенигородщині, опинився у критичній ситуації. Колись зразкова пам’ятка садової культури площею 12 гектарів наразі тримається на ентузіазмі трьох комунальників. Через мобілізацію працівників заповідний об’єкт залишився без фахового догляду, який раніше забезпечували спеціалісти з відповідною освітою.
Парк був заснований у 1970 році за проєктом кандидата біологічних наук Івана Гегельського. За понад пів століття тут не проводили жодного капітального ремонту. Альтанки руйнуються, містки потребують постійного латання, а екзотичні дерева залишаються без належної опіки.
Староста села Сергій Мельник визнає: ресурсів громади вистачає лише на підтримку елементарного порядку. Працівники благоустрою змушені власноруч висапувати бур’яни влітку та згрібати гори листя восени. Проте для догляду за рідкісними видами цього замало.
Екскурсії парком проводить бібліотекарка Тетяна Кара. Вона наголошує, що Лозуватка володіє справжніми ботанічними скарбами:
- екзотичні гутаперча, коркове дерево та тюльпанове дерево;
- амурський бархат;
- рідкісний ведмежий горіх, якого в Україні залишилося всього дві одиниці (другий – на Полтавщині).
Попри занедбаність, парк залишається популярним місцем для закоханих пар, які приїздять на фотосесії до місцевого ставу. Проте без системного оновлення пам’ятка поступово втрачає свій вигляд.

У Шполянській громаді пояснюють: воєнний стан не дозволяє провести повну реконструкцію. Втім, на 2026 рік у бюджет заклали кошти на заміну тротуарної плитки. Для більш масштабних планів, як – от відновлення оглядових майданчиків, старостат покладається на гранти та пошук інвесторів.

Зараз місцева влада розглядає можливість введення платного входу. Це могло б стати джерелом коштів для осучаснення об’єкта, але для реалізації ідеї потрібні приватні вкладення, адже власними силами громаді такий обсяг робіт не підтягнути.
