У Жашкові на Черкащині 6 травня урочистості до Дня матері вийшли далеко за межі традиційного святкового формату. Тут цей день став насамперед нагадуванням про війну, втрати і силу матерів, які втратили синів або продовжують чекати їх із фронту.
Серед квітів, оркестрової музики та виступів творчих колективів найбільшою емоційною частиною стали особисті історії жінок, чиї діти загинули або служать у Збройних силах України. Саме вони отримали відзнаки та слова вдячності від громади.
Водночас сцена була наповнена й іншими сенсами. Поруч із матерями загиблих захисників нагородили жінок, які виховали багатодітні родини. Три жашківчанки отримали орден «Мати-героїня».
Атмосферу заходу доповнив оркестр Головного управління Національної гвардії України військової частини 3066 під керівництвом майора Юрія Дубинчука. Місцеві колективи представили театралізовані номери, вокальні та хореографічні виступи.
Та попри урочисту програму, головним залишалися людські історії, які звучали зі сцени й у залі.
Світлана Дацюк прийшла вшанувати пам’ять сина Михайла. Вона говорить, що такі зустрічі дають можливість не забути, якою ціною триває війна.
“Син служив у Президентському полку. Три нагороди має: від Залужного, від командира, від Зеленського — Орден за мужність ІІІ ступеня. З відзнаками все нормально, гарно воював. Має двійко діток, двох синів”.
Жінка також згадала, що ще один її син теж був у війську.
“Був танкістом, але звільнився, бо брат загинув менший, а він старший, то зараз вдома”.
Поруч із нею — інші родини, для яких спільний біль став точкою опори. Бабуся загиблого воїна Валентина прийшла, щоб побути серед людей, які пережили подібне.
“Батько і мати, вони не близько, не можуть прийти. Ну, то я прийшла посидіти разом з людьми, вшанувати їх. Люди знаходять спільну мову, бо всіх об’єднує одне горе. Думаю, що це добре, що це воно так робиться для людей. Наші діти вже не вернуться, а нам треба якось спілкуватися, об’єднуватися”.
Її онукові було 26 років.
“Багато молодих дуже пішло. Найкращих наших дітей, внуків”.
Схожі історії звучали майже від кожної родини. Староста села Тихий Хутір Надія Гливенко прийшла разом із матір’ю загиблого Олександра Піскуна. Чоловік загинув 2 лютого 2023 року, служив у десантно-штурмовій бригаді.
Його життя, за словами присутніх, було звичайним до війни — робота, сім’я, плани, які обірвалися на фронті. У родині залишилися мати, батько та донька, яка нині живе в Черкасах.
Інша учасниця заходу, пані Валентина, розповіла про втрати у власній родині, де війна торкнулася одразу кількох поколінь.
“Три внуки і син у мене. Одного внука вбили і одного поранили. Один цілий остався. Той (онук – ред.) на цвинтарі, а син служить”.
Для неї ці зустрічі — спосіб не залишатися наодинці з болем.
Пані Тетяна, яка втратила сина, говорить, що подібні події не можна назвати святом у звичному сенсі. Це радше підтримка і можливість побути серед тих, хто розуміє без слів.
“Запрошують, відзначають. Це не свято. Це повага до нас – матерів. Ми приїхали. Теж люди турбуються. І нам хочеться, щоб відволіктися від цих щоденних думок”.
Нагороди, пам’ять і імена, які прозвучали в залі
Під час заходу відзнаки матерям загиблих захисників вручив очільник громади Ігор Цибровський. Після цього в залі поіменно згадали всіх військових із Жашківщини, які загинули на війні.
Фінальна частина урочистостей була присвячена багатодітним матерям. Голова Уманської районної державної адміністрації Ігор Миклащук вручив ордени «Мати-героїня» трьом жінкам.
Нагороди отримали Лідія Мензюк, яка виховала шістьох дітей, а також Людмила Хлівнюк і Світлана Климчук — кожна з них має по п’ятеро дітей.
“У двох матерів по п’ять дітей, в однієї матері шість. І в однієї з матерів-героїнь у лавах Збройних Сил України воюють чоловік і два сина”, — зазначив Миклащук.
Усі ці історії об’єднала одна дата і одна подія — День матері, який в Україні традиційно відзначають у другу неділю травня. У 2026 році він припадає на 10 травня.
У Жашкові ж цей день ще раз показав: для багатьох родин він давно перестав бути лише святом. Це день пам’яті, вдячності й спільного болю, який тримає людей разом.