Максим Ботік із Черкащини пройшов шлях від активного учасника Революції Гідності до досвідченого військового інструктора. Війна змінила його життя назавжди. Його боротьба почалася ще у 2013 році в одній із сотень на Майдані. Пізніше він став кулеметником, а з 2014 по 2020 рік захищав країну в лавах Національної гвардії, зокрема у батальйоні імені генерала Кульчицького.
Рішення про службу перед вторгненням
Максим Ботік розповів в етері Українського радіо Черкаси, що підписав новий контракт ще у 2021 році.
Обставини та наслідки поранення на фронті
Військові передчували масштабне вторгнення. Це стало основним стимулом для підписання контракту. Максим працював інструктором базової підготовки та мав п’ять міжнародних сертифікатів. Маючи звання сержанта, він служив бойовим медиком у 25-му окремому штурмовому батальйоні. Важке поранення з ампутацією ноги до коліна він отримав 7 жовтня 2024 року. У 2025 році його звільнили зі ЗСУ за станом здоров’я, після чого він долучився до нацспротиву як інструктор.
Мене мотивувала віра в європейське майбутнє України. Я був студентом, тому побиття молоді під час протестів сприйняв як особисту несправедливість. З самого початку Революції Гідності мав повну впевненість у перемозі нашої справи.
Навчався у виші фізкультури та спорту на реабілітолога, проте навчання не завершив через участь у подіях на Майдані. Мати жартувала, що я бігав по центру столиці з шаблею замість занять. Згодом здобув фах вчителя в Уманському педагогічному університеті. Хоча в школі не працював, нинішня робота інструктором є логічним продовженням педагогічної діяльності.