Данія посилює військову присутність у Гренландії після заяви Дональда Трампа про «неприйнятність» перебування острова поза контролем США. Європейські столиці терміново формують стратегію стримування потенційних американських дій.
Напруження виникло після того, як американський президент заявив у соцмережах, що Гренландія має перебувати «в руках Сполучених Штатів», інакше нібито постраждає від впливу Росії чи Китаю. Це спонукало Данію та союзників НАТО терміново обговорювати заходи безпеки.
Данія тримає курс на суверенітет
Очільник данського МЗС Ларс Локке Расмуссен назвав ситуацію «складною». Він підкреслив, що «важко шукати рішення, коли щоранку прокидаєшся з новими загрозами». Попри тиск Білого дому, Копенгаген не демонструє готовності поступатися суверенітетом Гренландії — самокерованої території у складі Данського королівства.
Водночас Данія створює «робочу групу високого рівня» для обговорення безпеки в Арктиці, а Британія та Німеччина запропонували місію НАТО «Арктичний вартовий» для моніторингу регіону. До нарощування військової присутності острова долучаться також Франція, Німеччина та Швеція — флот, авіація та сухопутні сили вже готуються до ротацій.
Європейські сценарії реагування
Лідери ЄС розглядають три основні підходи:
- Знеохочення — стримуючі сигнали, включно з можливим призупиненням торгових угод та тиском на американські технологічні компанії;
- Політичний тиск — залучення союзних республіканців у Конгресі та участь європейських військ у ротації на острові;
- Ескалація ризиків — серйозні кроки, що можуть призвести до «каскаду безпрецедентних наслідків», як попередив президент Франції Емманюель Макрон.
Прем’єрка Данії Метте Фредріксен додала, що будь-які зазіхання на Гренландію «можуть зруйнувати НАТО».
Скепсис експертів і економічні фактори
Фахівці сумніваються у реальній загрозі Трампа. Андреас Остхаген з Інституту Фрітьофа Нансена зазначає, що твердження про «засилля російських та китайських кораблів» у водах Гренландії не підтверджуються фактами. США вже мають право розміщувати необхідну кількість військ згідно з угодою 1951 року. Також питання видобутку мінералів не потребує зміни суверенітету — американські компанії можуть отримувати концесії на звичайних умовах, але наразі великого інтересу до цього не виявляють через надвисокі витрати.
Німецький політик Юрген Хардт підкреслив:
«Проблеми, які ми маємо, можна вирішити, ставши Гренландією частиною Данії згідно з чинними договорами. Я впевнений, що цей аргумент переконає президента Трампа».
Європа поки сподівається, що риторика Трампа — лише спосіб витиснути економічні та оборонні поступки. Проте аналітики попереджають: якщо дипломатія не спрацює, під загрозою опиниться не лише статус острова, а й безпека всього Західного альянсу.
Геополітичні ризики для інших регіонів
Ситуація ускладнюється потенційним впливом на Україну. Деякі політики побоюються, що конфлікт з Трампом щодо Гренландії може змусити Білий дім переглянути гарантії безпеки для Києва після припинення вогню. Це додає ще одного рівня ризику у вже складній архітектурі європейської та арктичної безпеки.
Консолідована відповідь європейських лідерів — Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії та Данії — свідчить про непохитність у захисті суверенітету Гренландії, незважаючи на зовнішній тиск.