Минуло понад сім років від фатального нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк, проте крапку в цій трагічній історії ставити зарано. Поки виконавці злочину вже відбули покарання або змінили тюремні нари на окопи ЗСУ, розгляд справи щодо ймовірних організаторів — Владислава Мангера та Олексія Левіна — перетворився на виснажливий марафон в апеляційних судах.
Сьогодні ситуація виглядає як запекле протистояння двох стратегій. Родичі загиблої вимагають остаточного підтвердження вироку, тоді як захист засуджених наполягає на повній невинуватості. Ключове питання, яке зараз турбує суспільство: чи є затягування процесу свідомою тактикою, щоб дочекатися закінчення строків давності?
Покарання для виконавців та новий фронт
Шлях правосуддя у цій справі з самого початку розділився на два вектори. Виконавці нападу — Микита Грабчук, Володимир Васянович, В’ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов та Сергій Торбін — пішли на угоду зі слідством і отримали терміни від трьох до шести з половиною років. З початком повномасштабного вторгнення більшість із них опинилися на волі.
- Сергій Торбін був звільнений для участі в бойових діях у лютому 2022 року.
- Микита Грабчук вийшов на волю у березні 2022-го.
Проте справжня юридична битва розгортається навколо ексголови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна. У червні 2023 року суд першої інстанції призначив їм по 10 років позбавлення волі. З того часу справа «застрягла» в апеляції.
Апеляційний тупик: гра на випередження?
Адвокатка родини Гандзюк Анна Калинчук зазначає, що апеляційний розгляд триває незвично довго. Однією з причин став відхід одного із суддів у відставку в серпні 2024 року через досягнення 65-річчя. Згідно із законом, за згоди обвинувачених розгляд почали «з нуля», що фактично анулювало рік роботи суду.
Сторона обвинувачення вбачає у діях захисту ознаки затягування часу. Зокрема, йдеться про:
- заявлення понад 120 свідків у суді першої інстанції;
- близько 50 клопотань про передослідження доказів в апеляції;
- детальний розгляд епізодів, які, на думку потерпілих, не стосуються суті справи (наприклад, історія про підкинутий партійний квиток).
«У липні 2028 року закінчиться загальний строк притягнення їх до кримінальної відповідальності. Тоді Мангер і Левін матимуть право подати клопотання про закриття цієї справи взагалі. Вирок скасується, і вони стануть невинуватими людьми», — попереджає Анна Калинчук.
Ризики для держави та презумпція невинуватості
Поки вирок не набрав законної сили, Мангер і Левін офіційно вважаються невинуватими. Якщо розгляд справи перетне межу десятирічного строку з моменту злочину (липень 2028 року), підсудні можуть не лише вийти на волю, а й отримати право на реабілітацію.
Більше того, тривале перебування у СІЗО без остаточного вироку відкриває шлях до Європейського суду з прав людини. За прогнозами юристів, у разі закриття справи через строки давності, Мангер може вимагати від України значні грошові компенсації за «безпідставне» обмеження волі протягом шести років.
Для української системи правосуддя справа Гандзюк стала іспитом на здатність діяти ефективно в умовах процесуального тиску. Годинник невблаганно рахує час до літа 2028-го, і кожне перенесене засідання наближає фінал, який може стати не перемогою закону, а технічною нічиєю.