Механізм «Бюджету участі», де жителі самі вирішують, на що витрачати податки громади, став для Черкащини своєрідним тестом на пріоритети. Поки одні громади купують 3D-принтери для сільських шкіл, інші ставлять програму на паузу, спрямовуючи кошти на потреби ЗСУ.
Суспільне дослідило стан справ у 66 громадах області. На запити відповіли 39, і результати виявилися строкатими: лише у пʼяти громадах інструмент працює активно, а Калинопільська та Шрамківська готуються до запуску у 2026 році. Решта — або не мають запитів від людей, або офіційно змінили вектор фінансування на воєнний стан.
Які ідеї знаходять підтримку серед місцевих
У Мліївській громаді «Громадський бюджет» став справжнім «будильником» для ініціативності. Тут на кожен проєкт виділяють по 150 тисяч гривень. Серед переможців — створення безпечного простору, спортивне середовище для ветеранів та інноваційний кабінет праці в Старосільському ліцеї.
“Перш за все це доступ до STEM-технологій для сільських учнів. Ми знаємо, що діти з сільської місцевості мають менший вибір у навчанні, ніж міські. Цей проєкт має зменшити цей розрив”, — пояснює заступник директора ліцею Ігор Вовк.
Умань пішла ще далі, заклавши в скарбницю мільйон гривень. На 2026 рік громада обрала два вектори: інклюзивний спорт та цифровізацію історії:
- 750 тисяч гривень спрямують на інклюзивний майданчик при ліцеї, де зможуть проходити реабілітацію ветерани та люди з інвалідністю;
- 152 тисячі гривень виділили на оцифрування фондів краєзнавчого музею, створюючи віртуальні екскурсії.
Інші громади фокусуються на побуті та дозвіллі. У Будищенській громаді з’явився кінотеатр просто неба за 205 тисяч гривень, а наступним кроком стане купівля подрібнювача гілок. Вознесенська громада обмежилася благоустроєм, плануючи встановити лавки за 50 тисяч гривень.
Бюджет участі та війна: пошук балансу
Чи доречно витрачати кошти на лавки під час війни? Це питання стало причиною зупинки програм у Черкасах, Каневі, Тальному та ще низці громад. В обласному центрі опитування показало: понад третина жителів вважають такі витрати зараз недоцільними. Весь фінансовий ресурс там перерозподілили на підтримку Сил оборони.
Однак експерти, зокрема регіональний координатор мережі “Опора” Андрій Токарський, вважають, що повністю закривати програму не варто. Важливо змінити правила гри. Він пропонує фокусуватися на інклюзивності та допомозі волонтерам, адже запити фронту можна подавати через формат Громадського бюджету. Також, аби школи не перетворили цей інструмент на «латуння дірок» у бюджеті, варто вводити обмеження: наприклад, забороняти закладу-переможцю подаватися наступні два роки.
Головним викликом для Черкащини залишається перехід від “бюджету лавок” до соціально важливих ініціатив, які б допомагали інтеграції ветеранів та розвитку технологічної освіти дітей, навіть у найменших селах.