Казахстан оголосив про значне досягнення у сфері освоєння природних ресурсів: у країні виявили 38 нових родовищ корисних копалин. Серед них – 19 тонн золота, а також великі поклади рідкісноземельних металів, які мають стратегічне значення для світових технологій та енергетики.
Ці відкриття, результати яких опубліковані в науковому журналі Minerals, були зроблені упродовж першого кварталу 2025 року в межах державної програми прискореної геологорозвідки, що триватиме до 2026 року. Влада країни підкреслює, що це може суттєво посилити позиції Казахстану на глобальних ринках критично важливих ресурсів.
Найбільший інтерес викликало родовище рідкісноземельних елементів, розташоване за 261 милю від Астани, в регіоні Жана-Казахстан. За інформацією Міністерства промисловості та будівництва, у надрах цього району зосереджено понад 20 мільйонів метричних тонн сировини, багатої на неодим, церіум, лантан та ітрій. Ці елементи є незамінними у виробництві електромобілів, систем вітрової енергетики, сучасної електроніки й оборонних технологій. Середній вміст рідкісноземельних компонентів становить близько 700 грамів на тонну породи.
Якщо дані підтвердяться у повному обсязі, Казахстан може стати одним із лідерів світу за обсягами запасів рідкісноземельних металів – поступаючись лише Китаю та Бразилії. Варто зазначити, що ще донедавна країна не фігурувала у звітах Геологічної служби США серед джерел таких ресурсів, а тепер має шанс стати вагомим гравцем на ринку.
Для практичної розробки вчені вже випробовують технології, пристосовані до місцевих умов. Зокрема, у 2025 році проведено дослідження на родовищі Кундибай, де тестували метод вилуговування вивітрених глин із використанням сірчаної кислоти. Це дало змогу краще зрозуміти перспективи застосування більш екологічних та економічних методів видобутку за низьких температур.
Цей прорив став частиною масштабної кампанії з картографування території Казахстану, що охоплює 2,2 мільйона квадратних кілометрів. Ініціативу очолює голова Національної геологічної служби Єрлан Галієв. Програма поєднує традиційні геологічні дослідження з новітніми методами – супутниковою зйомкою та геофізичним моделюванням, що дозволяє визначати найбільш перспективні для розробки ділянки.