Жодного автоматичного продовження чи нового окремого статусу після завершення тимчасового захисту в Німеччині не передбачено. Українцям доведеться переходити на стандартні підстави для перебування, і цей процес вимагатиме заяв, документів і часу.
Фактично країна повертає всіх, хто зараз перебуває за §24 Закону про перебування іноземців, до загальної міграційної системи. І це означає одне – кожен випадок розглядатимуть індивідуально.
Найбільший виклик у тому, що черги в міграційних відомствах уже зараз розтягуються на місяці, а в окремих містах – навіть на рік. Тому питання підготовки документів стає критичним задовго до завершення чинних дозволів.
Перехід до стандартних підстав перебування
Після завершення дії тимчасового захисту українці зможуть подаватися на класичні дозволи на проживання, які застосовуються до всіх іноземців у Німеччині. Йдеться не про нову програму, а про вже існуючі міграційні механізми.
Серед основних варіантів, які будуть доступні:
- дозвіл на проживання на підставі працевлаштування;
- Європейська Блакитна карта для висококваліфікованих спеціалістів;
- дозвіл для підприємницької діяльності або фрілансу;
- дозвіл у межах возз’єднання сім’ї.
Подання документів відбувається через місцеві відомства у справах іноземців. Саме вони ухвалюють рішення про зміну або надання нового статусу.
Важливо, що перехід не є автоматичним. Потрібно окремо ініціювати процедуру та довести підстави для перебування в країні вже за новими правилами.
Тимчасовий захист не означає автоматичну пролонгацію
Ключова помилка, яку зараз роблять багато людей, – очікування, що статус просто продовжиться або трансформується сам по собі. У реальності цього не відбудеться.
Після завершення дії §24 кожен повинен мати іншу юридичну основу для проживання. Без неї перебування стає неможливим.
Саме тому юристи радять починати підготовку документів щонайменше за пів року до завершення чинного дозволу. У великих містах запис до міграційних органів може бути суттєво відтермінований, що створює додатковий тиск на заявників.
Стандартний пакет документів зазвичай включає:
- дійсний закордонний паспорт;
- реєстрацію місця проживання;
- фотографію встановленого зразка;
- підтвердження доходу або трудовий договір.
Саме фінансова стабільність і мета перебування стають ключовими критеріями для ухвалення рішення.
Fiktionsbescheid як тимчасовий захист під час очікування рішення
Окрема важлива процедура – отримання тимчасового підтвердження легального перебування, якщо заяву вже подано, але рішення ще не прийнято.
У таких випадках може бути виданий Fiktionsbescheid. Це документ, який фактично «заморожує» статус заявника на період розгляду справи.
Він дозволяє залишатися в країні без ризику втрати легального перебування. Також у більшості випадків відкриває доступ до роботи та базових соціальних послуг.
Однак автоматично він не надається. Його потрібно окремо запитувати під час подачі документів на новий дозвіл.
І це ще один момент, який часто недооцінюють заявники – без активної заяви цей механізм не працює.
Шлях до постійного проживання
Для тих, хто планує залишитися надовго, існує можливість отримання безстрокового дозволу на проживання. Але це вже наступний етап після кількох років легального перебування.
Основні вимоги виглядають досить чітко:
- приблизно п’ять років легального проживання;
- стабільний і підтверджений дохід;
- знання німецької мови на рівні не нижче B1;
- відсутність судимостей.
Для власників Європейської Блакитної карти процедура може бути суттєво швидшою. У деяких випадках постійний статус доступний уже через 21-33 місяці перебування.
Це робить кваліфіковану зайнятість одним із найшвидших шляхів до стабільного статусу в країні.
Альтернатива для тих, хто планує повернення
Не всі планують залишатися в Німеччині. Для тих, хто вирішить повернутися додому, діє програма добровільного повернення REAG/GARP.
Вона передбачає фінансову підтримку та компенсацію витрат на дорогу. У деяких випадках допомога може сягати до 3000 євро.
Подати заявку необхідно або до завершення тимчасового захисту, або невдовзі після нього. Після цього можливості участі в програмі можуть бути обмежені.
Таким чином, українці зараз опинилися в перехідному періоді, коли рішення про майбутній статус потрібно приймати заздалегідь. І часу на розкачку стає дедалі менше.
