Збільшення посівних площ під озимий ріпак
Черкаські фермери активно розширюють посіви озимого ріпаку. Аграрії регіону відвели під цю культуру 50 тисяч гектарів, що суттєво перевищує показники минулих років.
Валентина Сокирко з обласного управління агровиробництва пояснила ситуацію. Більшість врожаю відправляють за кордон для переробки на олію.
Марина Гармаш працює у крафтовій крамниці. Тут представлені товари локальних виробників, проте покупці найчастіше цікавляться нішевими продуктами.
“Часто питають про лляну, гарбузову”, — розповіла Марина Гармаш.
Інтерес до ріпакової олії залишається низьким. Товар рідко запитують, тому його немає в асортименті.
“Не дуже часто питають, але є попит. У нас її немає в наявності”.
Альона Гайдай випадково виявила олію з ріпаку у великому супермаркеті. Покупчиня вирішила протестувати продукт на власній кухні.
“Я про неї чула, але не користувалася. Чула, що на ній смажити гарно, тому взяла, вирішила скуштувати”.
Анна Хелетій формує асортимент мережі супермаркетів. Вона особисто відбирає торгові марки для полиць.
“Ми слідкуємо за ринком: що вибирає покупець, відстежуємо новинки та намагаємося їх впровадити в нашу мережу, як тільки вони з’являються на ринку. Рапсова олія є топпродажами за кордоном. У нас в Україні вона не так популярна, але у нашій мережі також представлена”.
Попит визначає наповнення магазинів, підкреслила Анна Хелетій. Покупці традиційно обирають соняшникову або оливкову олію, хоча фермер Петро Євич сіє ріпак ще з 1995 року.
“То не було покупців — навіть даром не брали. І десь з 2000-х років всі зрозуміли, що це надзвичайно вигідна культура, яка є прекрасним попередником під зернові і колосові культури, і почали займатися ріпаком”.
Господарство Петра Євича обробляє пʼять тисяч гектарів. П’ята частина земель задіяна саме під ріпак.
“Тому, що це надзвичайно вигідно, особливо фінансово, бо це перші гроші для виробничників. Вигідно тим, що дуже високі ціни, — вони на рівні й вищі за соняшник. Ріпак — набагато кращий попередник, ніж соняшник, на якому ще і пшениця на пару тон більше дає”.
Сировину переважно скуповують європейські олійні заводи. Валентина Сокирко підтвердила, що місцеві аграрії орієнтуються на експортний ринок.
“Якщо порівнювати з 2025 роком, ми бачимо великий стрибок цієї посівної площі. Озимий ріпак у нас посіяний на площі понад 50 тисяч гектарів А в минулих роках — 30”.
Вирощуванням такої культури здебільшого займаються великі агропідприємства. Валентина Сокирко акцентувала на цьому увагу.