Майстер із села Матусів, що на Шполянщині, Віктор Костирін уже понад два десятиліття перетворює звичайну деревину на унікальні артоб’єкти. Його шлях від простих кухонних дошок до складних різьблених полотен став справжньою історією самопізнання та відродження стародавнього ремесла.
Захоплення деревом прийшло до Віктора одразу після школи, коли він влаштувався у місцеву столярну майстерню. У 2000-ні роки, коли про доступ до інтернету годі було й мріяти, знання доводилося збирати буквально по крихтах від досвідчених колег. Протягом років тесля самостійно виготовляв різці та обладнував власну майстерню. Цікаво, що частину верстатів майстер знаходив на пунктах брухту, реставрував їх і тепер запевняє: старе обладнання часто дає якість, недосяжну для сучасних аналогів.
З чого починається дерев’яна магія
Робота над кожним виробом — це багатоетапний процес, де немає місця поспіху. Віктор Костирін дотримується чіткої послідовності:
- Створення детального ескізу на папері.
- Підбір відповідної породи (майстер надає перевагу твердим породам, оскільки м’які не є довговічними).
- Контроль сухості деревини та правильних умов її зберігання.
- Перенесення малюнка на заготовку та кропітке різьблення.
На створення одного виробу зазвичай іде від одного дня до тижня. Проте якщо замовлення передбачає дрібну, деталізовану різьбу, процес може затягнутися на значно триваліший термін.
Козацькі легенди як джерело натхнення
Особливе місце у творчості майстра посідає тема козацтва. Віктор зізнається, що з дитинства захоплювався історіями про характерників. Навіть згадує кумедний випадок: у п’ятирічному віці після фільму «Козацька грамота» він потайки відрізав собі чуба, аби бути схожим на героїв. Нині образи мужніх воїнів він вписує у меблі та картини, вважаючи, що сьогодні країні як ніколи потрібна така сила та енергія.
Є багато фабрик, які можуть штампувати таке серіями. Я людям пропоную ексклюзивність, те, що не матиме аналогів і повторів ніколи. Коли людина бере в руки такий виріб, різьблення від станка і гарне, але коли береш ручну роботу, то від неї тепло іде.
Попри двадцятирічний стаж, тесля не вважає свій професійний розвиток завершеним. Після того як він опанував геометричну, рельєфну та прорізну техніки, у нього з’явилася нова амбітна мета. Наразі Віктор шукає вчителя, який допоміг би йому опанувати мистецтво скульптурної різьби, аби вийти за межі пласких зображень.
Сьогодні роботи матусівського майстра — це не просто столярні вироби. Це маніфест ручної праці, яка, на відміну від фабричних тиражів, зберігає емоційний відбиток автора та «тепло», що відчувається на дотик.