Тетяна Замідра з Черкас перетворює свою пристрасть на гончарство у справжній рух по селищних громадах. Майстриня проводить мобільні майстеркласи, відкриває студії та прагне, щоб кожен охочий мав доступ до глини та творчості.
Перший крок до майстерні
Свій шлях у гончарстві Тетяна розпочала 20 років тому. Один із перших майстер-класів вона провела для жителів Гельмязова, де до неї долучилася місцева школярка Уляна. Пані Тетяна показала, як правильно формувати майбутню тарілку, пояснивши принцип роботи:
“Оптимальний розмір роботи з глиною – ваш кулак”
Уляна зізналася, що це був її перший досвід і він залишив приємні враження:
“Відчувається воно якось приємно. Розслабилася трішки”
Від мрії до дії
Саме у селі Каленики Тетяна ще 20 років тому планувала розвивати своє ремесло:
“Я їхала у 2009 році сюди з ціллю гончарити. Бо тут цегельний завод був і глини було багато, але я приїхала сюди дівчиною без підтримки. Пішла собі подивилася: глину я не потягаю”
Тепер же вона прагне стати опорою для тих, хто тільки робить перші кроки у гончарстві:
“Там, де я є, я не можу не гончарити. Я не можу не показувати, не ділитися, бо це як мій прояв у житті. І треба віддати данину тому, що ти себе в чомусь знайшов і якщо ти маєш змогу, маєш сили, треба тим, що ти маєш, ділитися. Через те воно виливається в такі проєкти”
Майстерні відкриті для всіх
Зараз Тетяна має одну працюючу студію у Солотвино на Закарпатті, де тимчасово проживає з родиною. Майстерня розташована у державній структурі та відкрита цілодобово, що дозволяє всім охочим працювати з глиною у будь-який час.
Наступний крок у планах майстрині – відкриття такого ж простору на рідній Черкащині. Тетяна впевнена, що гончарство має об’єднувати людей та давати можливість реалізувати творчі здібності, незалежно від досвіду:
“Я хочу залучити людей, яким це цікаво, які могли б тією справою займатися”
Через свої проєкти Тетяна не лише передає ремесло, а й зберігає живу традицію, перетворюючи її на доступну творчість для громад по всій Україні.