Черкащанка Світлана Шабаль з дитинства мала пристрасть до малювання. Сьогодні її дача стала справжнім місцем для творчості та натхнення. Почала облаштовувати будинок 10 років тому, і тепер кожен куточок подвір’я прикрашений мозаїками, скляними виробами та різноманітними колекціями, усе створене власноруч.
За словами художниці, любов до творчості підтримувала і мама, що з дитинства сприяла її захопленню:
“Так було з дитинства, мама казала «Свєта йди прибирати», а я їй — «Мама, я малюю». Мама дуже підтримувала моє бажання творити, усе для цього робила. Я завжди малювала в школі, створювала стінгазети, ліпила, і це стало частиною мого життя. Сидіти під телевізором для мене було дуже нудно”.
Світлана Шабаль проживає в Черкасах і відзначає, що це місто завжди залишається для неї рідним і бажаним, незважаючи на численні подорожі:
“Я народилася в Черкасах, жила в Черкасах, хоча й люблю подорожувати, але завжди хочу повернутися додому. Мені дуже подобається мій Дніпро, не можу жити без Соснового бору. З дитинства я малювала і контурами, і фарбами, потім захопилася бісером, склом, а потім і мозаїкою. Мені завжди цікаво пробувати щось нове”.
Заняття творчістю допомагають Світлані відчувати себе щасливою, і це підтверджує її власний досвід:
“Одного разу я натрапила на дослідження британського вченого, який вивчав, що таке щастя. Він сказав, що людина стає щасливою, коли щось робить. Я з ним повністю згодна. Коли ти твориш, вигадуєш — це і є справжнє щастя”.
Що стосується виготовлення керамічних виробів, Світлана зазначає, що цей процес займає багато часу і складається з кількох етапів:
“Я хочу навчитися працювати з керамікою, це не так просто, як здається. Спочатку треба вимісити глину, правильно висушити форму, щоб вона не тріснула. Потім я розмальовую її природними пігментами і лише після цього запікаю. Після першого запікання виріб виглядає бліденьким, а після другого запікання і нанесення емалі він стає яскравим і красивим. Я мрію оформити всю стіну керамікою”.
Виготовленням кераміки Світлана займається лише рік, але цей шлях був підтриманий знайомством з черкаською художницею Лесею Корж, яка навчила її роботі з глиною:
“Рік тому я познайомилася з Лесею Корж у Мошнах. Вона проводить курси, де можна навчитися ліпити на гончарному крузі, а також має власну піч. Ми подружилися, і вона дала мені глину та фарби”.
Ще з дитинства Світлана захоплювалась скляними виробами, і це захоплення почалося, коли вона гостювала у бабусі:
“Я завжди любила кольорове скло з дитинства. Бабуся жила на березі Каховського водосховища, і я знаходила там скляні намистини, шматочки тарілок, які блищали на сонці. У мене була ціла тарілка з таких намистин. Це й стало джерелом мого захоплення кольоровим склом”.
Крім того, Світлана активно збирає колекцію виробів інших майстрів, які знаходить в інтернеті:
“Я колекціоную пляшки, келихи, штофики, пташок, баранців і навіть наливайки. У мене є колекція з Київщини і Львівщини. Я обожнюю OLX, де час від часу знаходжу цікаві речі. Іноді хтось продає старі предмети, які інші викидають, і я з радістю додаю їх до своєї колекції”.
Заняття мистецтвом і розписами дозволяють Світлані виражати себе через історичні сюжети та пейзажі, а її улюбленою технікою є точковий розпис:
“У мене є серії малюнків, таких як «Галичина» і «Наші ангели». Я почала малювати точковим розписом, а згодом вигадувала для своїх картин назви, що додає їм особливої емоційної наповненості”.

