Монастирищина пам’ятає тишу, яка настала після пострілів у травні 1942 року. Краєзнавиця з Цибулева Галина Тимошенко присвятила десятиліття тому, аби зібрати по крихтах історію знищення місцевої єврейської громади, яка колись була невід’ємною частиною життя регіону.
До війни євреї Лукашівки, Терлиці, Сарн та Цибулева займалися торгівлею, ремісництвом та працювали на цукровому заводі. Галина Михайлівна пригадує родинні перекази про заможну Естер, яка пригощала дітей українських робітників солодощами. Проте добросусідство обірвалося з приходом нацистів. 29 травня 1942 року Поперечний Яр поблизу Монастирища став місцем страти близько шести тисяч людей.
Розстріли у Поперечному яру: черкащанка розповіла про Голокост на Монастирищині
Трагедія почалася з «Білої казарми» — колишньої контори цукрового заводу, куди зганяли приречених. Звідти людей вантажівками вивозили на смерть. Галина Тимошенко переповідає свідчення Михайла Камінського, автора книги «Монастирищенський Яр», якому дивом вдалося врятуватися:
«Приїхали багато машин, і з цієї казарми почали виганяти людей. І виганяли, їх садили на машину і вивозили, і десь розстрілювали, мабуть, у Поперечному яру. А за що їх розстріляли? За те, що вони просто були євреї».
Михайло разом із братом вижив завдяки материнському подвигу. Роза Камінська в останню мить відштовхнула синів убік, коли колону вели лісом до місця розстрілу. Сама жінка назавжди залишилася в яру.
Галина Тимошенко
Дослідниця зазначає, що карта розстрілів на Черкащині ширша, ніж здається. Зокрема, у селі Терлиця також існують поховання жертв нацизму. Краєзнавиця наводить факти, які їй передали колеги-історики:
- у Терлиці розстрілювали не лише місцевих, а й євреїв, яких примусово гнали з Вінниці;
- порятунок часто залежав від сміливості односельців: людей переховували в хлівах та коморах;
- аби врятувати життя, євреїв переодягали в традиційний український одяг.
Сьогодні свідків тих подій майже не залишилося, проте пам’ять про них жива. Щороку 29 травня Монастирищенська громада вшановує тих, чиє життя обірвалося у Поперечному Яру лише за право бути собою.