У селі Плескачівка Черкаської області господині щороку дотримуються давніх традицій на Святвечір. Центральне місце на столі займає кутя з узваром, а під скатертину кладуть сіно та часник — для добробуту та захисту від нечистої сили.
Ніна Ткаченко, місцева господиня, розповіла про важливість цих ритуалів:
“”Щоб до рідного порогу сходилися всі рідні: багаті й убогі, і на кожен кутик кладемо по головці часнику від нечистої сили. Це були народні звичаї: щоб нечисті сили не забралися, клали часничок””
Головна страва Святвечора, кутя, готується ретельно та з особливим ставленням до деталей. Господиня Любов Микитюк пояснює:
“”Її приготування — це, можна сказати, як магія була свого роду. Для того, щоб зготувати кутю, потрібно було взяти зерно пшениці, замочити його, промити і поставити в піч умлівати””
Особлива увага приділяється маку:
“”Розтирали мак добіла. І от коли треба було додати цукор, витягували мак. Для того, щоб він краще розминався, його треба було ложкою взяти, а коли в хаті були дітки, особливо дівчатка, вони старалися прибігти і лизнути цей макогін. Старші в той час робили зауваження і казали: «макогін дівчаткам лизати не можна, бо будуть чоловіки лисі»””
До куті додають узвар із сухофруктів — яблук, груш, слив — і трохи родзинок. Господар потім несе страву під образи, дотримуючись обряду.
За словами пані Наталії, кутя та узвар символізують єдність родини. Голубці готують пісні — із відвареного пшона, засмажки та грибів. Капусту пропарюють, просо товчуть замість рису, а потім начинку відправляють у піч.
Ніна Ткаченко зазначає, що на Святвечір традиційно мають бути 12 пісних страв:
- картопля
- пісні голубці із пшоном та грибами
- тушкована капуста
- вінегрет
- вареники з картоплею
- вареники з капустою
- інші страви за давнім рецептом господинь
Ці обряди та страви зберігають народні традиції та символізують благополуччя, добробут і захист родини від злих сил.