Черкаський обласний краєзнавчий музей запустив незвичну ініціативу, що дозволяє гостям не лише споглядати експонати, а й буквально відчути минуле на собі. Нова послуга має на меті популяризацію народного костюма Середньої Наддніпрянщини через безпосередній досвід перевтілення.
Для проєкту використали спеціально створені репліки, які майстриня виготовила, спираючись на старовинні музейні зразки. Про це повідомила директорка закладу Ірина Собко.
Старша наукова співробітниця сектору етнології Валентина Хілобок зазначає, що можливість вдягнути одяг 19 століття дарує відвідувачам унікальні відчуття.
“Кожна жінка після того, як вдягла очіпок і хустку, виглядає зовсім по-іншому. У неї постава з’являється, вона себе абсолютно по-іншому відчуває”.
Проєкт отримав назву “Приміряй історію – вдягнися у минуле”. Головною ідеєю керівництва музею було створення інтерактивного містка між сучасністю та культурною спадщиною регіону.
“Наше головне завдання – привернути увагу до історії, до культури і до традицій. У колектива виникла ідея відшити репліки на основі речей з нашої колекції і надати можливість відвідувачам, які цікавляться історією, цікавляться минулим вдягнути на себе і зробити фотосесію у наших етнографічних залах”.
Традиції лівобережної Черкащини у сучасних копіях
Над створенням строїв працювала майстриня Наталія Крамна – Таран. Вона відтворила повний комплект народного вбрання, орієнтуючись на особливості лівобережної Наддніпрянщини 19-го сторіччя.
“Краще те, що було колись створене, зберегти, й виготовити і користуватися сучасним, але на основі автентики. До цих сорочок підбиралися керсетки теж із лівого берега. Є велика різниця між лівебережною Черкащиною та правобережною”.
Процес виготовлення був складним, адже майстрині доводилося шити в умовах регулярних відключень електроенергії. Попри труднощі, вона прагнула показати людям справжню українську естетику.
“Хочу, щоб саме такий костюм, а не нав’язана шароварщина, виходила в місто”.
Хоча в соціальних мережах новина вже викликала неабиякий резонанс, музей наразі очікує на перших відвідувачів, готових до експерименту. Послуга доступна як для жінок, так і для чоловіків, проте про техніку для зйомки варто подбати самостійно – скористатися смартфоном або власним фотоапаратом.
“Наша функція у цій послузі – одягти людину у репліки, не лише одяг, а й запнути хустку чи то намітку і надати рекомендації, які локації найкраще підходять при фотографуванні”.
Наразі ініціатива працює у тестовому режимі, і чітких термінів її завершення немає. Якщо можливість такого етноперевтілення матиме попит серед гостей, музей закріпить цю послугу у своєму переліку на постійній основі.