Чверть століття у столярній справі та 17 унікальних іконостасів по всьому світу – такий доробок майстра з Кам’янки Сергія Воронця. Колись він виготовляв звичайні двері та шафи, але одна пропозиція від місцевого священника назавжди змінила вектор його творчості, перетворивши ремесло на справжнє мистецтво створення церковного оздоблення.
Сьогодні Сергій разом із командою працює над масштабним проєктом для Луцька. Процес народження іконостаса триває до чотирьох місяців: від розпилювання дощок до філігранного нанесення візерунків за допомогою ЧПУ-верстатів. Майстер зізнається, що опановував сучасні технології самотужки через відеоуроки, адже вручну створити таку кількість різьблених елементів практично неможливо.
Виклики професії: від енергокризи до закордонних замовлень
- роботу суттєво ускладнюють графіки відключень світла: одна деталь ріжеться до 10 годин, і зупинка станка кожні дві години вимагає постійних перезапусків;
- географія робіт майстерні охоплює Київ, Вінницю, Дніпро та навіть храми за кордоном;
- на підприємстві працюють люди різного віку, зокрема пенсіонери, які цінують дружній колектив та відсутність важких фізичних навантажень;
- кожен об’єкт може налічувати від 30 до 100 окремих деталей, які вручну затирають, фарбують та покривають лаком.
Особливою гордістю майстра є білосніжний іконостас, встановлений у жовтні 2025 року в Смілі. Отець Богдан, настоятель храму святої мучениці Євгенії, прагнув створити особливу духовну атмосферу, і саме Сергій виявився єдиним, хто взявся за втілення «білої мрії» громади. Тепер парафіяни порівнюють свій храм із витонченою нареченою.
«Я не знаю, скільки потрібно часу, щоб все перепробувати, все переробить. Ну ми намагаємося, як то кажуть. Якби не любив, то щось би інше робили, робили б двері», – підсумовує Сергій Воронець.
Для столяра з Черкащини кожен новий проєкт — це не просто замовлення, а можливість професійного розвитку. Чим складніша форма чи візерунок, тим цікавіше працювати, адже справжній результат видно лише тоді, коли десятки розрізнених деталей складаються у єдину величну стіну, що відділяє вівтар від світу.