Українське трудове законодавство надійно захищає право працівників на щорічний відпочинок. Керівник не може самовільно скасувати погоджені вільні дні. Посилання на термінову виробничу потребу підприємства тут не діє. Про це інформує Судово-юридична газета.
У чинній нормативній базі поняття «скасування відпустки» взагалі відсутнє. Замість цього працює чіткий механізм її перенесення. Жодні односторонні кроки з боку роботодавця без згоди підлеглого не дозволяються.
Підстави для коригування графіка відпочинку працівником
Сам працівник може вимагати відкласти запланований відпочинок за певних обставин. Закон зобов’язує змінити терміни у двох конкретних випадках:
- роботодавець вчасно не попередив людину письмово про час початку її відпустки;
- грошові виплати за період відпочинку не були нараховані працівникові вчасно.
Коли відпустка переноситься або продовжується автоматично
Існують також форс-мажори, за яких час відпочинку за законом обов’язково зсувається чи продовжується. Це відбувається, якщо до початку або вже під час канікул виявилися такі факти:
- офіційно підтверджена у встановленому порядку тимчасова непрацездатність співробітника;
- виконання державних або громадських обов’язків із законодавчим звільненням від роботи та збереженням заробітку;
- офіційний початок декретної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- накладання щорічного відпочинку на період затвердженої навчальної відпустки.
Виняткові умови для ініціативи керівника
Перенесення планів за ініціативою менеджменту компанії можливе лише як рідкісний виняток. Для цього роботодавець має одночасно виконати кілька суворих вимог:
- отримати офіційну письмову згоду від самого працівника;
- узгодити це рішення з профспілковим органом або іншим уповноваженим представником колективу;
- довести, що відпочинок людини саме зараз критично зашкодить нормальній діяльності компанії;
- забезпечити, щоб працівник обов’язково відгуляв мінімум 24 календарні дні у поточному робочому році.
Правила погодження нових дат та чинні обмеження
Нові дати канікул завжди встановлюються за спільною домовленістю сторін. Якщо ж проблеми виникли безпосередньо під час відпочинку, невикористані дні забирають одразу після зникнення завад або переносять згідно зі статтею 12 Закону України «Про відпустки».
Переносячи графік, працедавець має суворо дотримуватися встановлених гарантій. Зокрема, закон категорично забороняє:
- позбавляти людину повноцінного щорічного відпочинку протягом двох років поспіль;
- не надавати щорічну відпустку впродовж робочого року особам, які не досягли 18 років;
- відмовляти у відпочинку протягом року зайнятим на роботах із шкідливими, важкими чи особливими умовами праці.
Отже, будь-яка виробнича необхідність керівництва без згоди працівника не є приводом для скасування законного відпочинку. Зміни можливі лише за повного дотримання процедури. Інтереси працівника залишаються пріоритетом.